Регресії у минулі життя: лекція Джона Річардсона

Це текст іншого автора, опублікований як особиста думка. Він не є медичною чи психологічною консультацією та не відображає підхід цієї практики. Особисті відомості учасників опущено.

Лекція Джона Річардсона (Джаядева) у Брунельському університеті, Англія (1992 рік).

Я не телевізійний гіпнотизер, який змушує вас спалювати власні штани або співати як Елтон Джон. За допомогою гіпнотерапії, гіпнозу, я допомагаю людям знайти більш глибоке розуміння того, хто такий «я». Сподіваюся, що вам таки вдасться згадати попередні життя. Причиною такої забудькуватості, якщо говорити коротко, стала та оболонка, в якій ви зараз перебуваєте. Вона реальна, але тимчасова. А ось душа, чи особистість має іншу – вічну природу.

У 70-х я виступав у групі “Рубеттс”. Не дорікайте мені в цьому, будь ласка. Я покинув шоу-бізнес, щоб стати цілителем, тому що, частково, мені потрібно було зцілення. Так я почав навчатися масажу і торгувати цілющими травами.

У багатьох людей, з якими я працював, проблеми перебували на глибокому, ментальному рівні, тому я став глибше вивчати гіпнотерапію та структуру розуму. Я звернувся до східної мудрості, в основному, до «Бхагавад-гіти», про яку деякі з вас, ймовірно, чули. Цій книзі 5000 років.  У ній описані природа розуму, тіла, перевтілення душі, доля та багато іншого. І тоді я подумав, якщо тіло – наслідок тонких ментальних причин, минулих життів і т.д., то мені слід ґрунтовно вивчити це питання, щоб виліковувати людей, а також допомогти їм розібратися в чому вони страждають. Книга стверджує, що кожен з нас жив якимось певним минулим життям, яке стало джерелом насолод чи страждань нашого наступного життя.

[…]

Моєю першою пацієнткою стала одна […] особа, яка страждає на розсіяний склероз. Добре відомо, що така недуга руйнує нервову систему. […]. …Я робив їй лише рефлексологічний масаж. Напевно, ви щось чули про це… Потрібно впливати на стопи, де розташовано безліч нервових закінчень, звідки надходять тонкі імпульси до певних органів, стимулюючи чи розслаблюючи певні частини тіла.

Загалом, я продовжував робити масаж, який не давав жодного результату. Я думав, що просто гаю час. І раптом… не знаю, звідки мені на думку спала ця думка. Адже ви теж іноді дієте інтуїтивно? Буває так, що ви в чомусь абсолютно впевнені … звідкись беруться ці думки на кшталт: Мені потрібно це зробити. Іноді відповідь миттєво з’являється в голові, і ви самі не розумієте, звідки вона з’явилася.
Але ви все-таки маєте уявлення, що вам належить робити. Ось і в мене виникло відчуття, що в цієї жінки щось не так із тонким тілом.

Наше грубе тіло складається з чотирьох елементів. Воно справді «грубе» (сміх), оскільки зроблено з повітря, вогню, землі та води. Але існують також тонкі тіла, що складаються з розуму, інтелекту та хибного его. Душа відчуває вплив оточуючих її тонких оболонок, які впливають на «грубе» тіло. Хвилювання неприємності, депресія … – всі ці стани і настрої впливають на тіло. Наприклад, пригнічена людина сутулиться, а щасливий випростується. Просто, представивши таку картину, ви зможете зрозуміти, як розум впливає на тіло.

На більш тонкому рівні на нас діють умови, в яких ми провели дитинство, а також ставлення батьків, які відповідно до глибини їх пізнання та освіченості, вважали нас проблемними дітьми чи навпаки. І навіть якщо ви здобули гарне виховання, проблеми все одно є. Може статися так, що ви народжуєтеся «в сорочці»: у вас немає жодних проблем, ви відкриті, успішні та щасливі… але раптом вас збиває автобус і «привіт, медсестра». Справа зовсім не в добрій освіті чи вихованні. Потрібно просто подивитися праворуч і ліворуч, переходячи дорогу. Схожа ситуація і з минулими життями.

[…]. Я сказав, що бачив, як роблять гіпноз, читав купу книг на цю тему, але сам ніколи не робив нічого подібного. А зараз у мене з’явилася можливість розібратися у цьому питанні. «Схоже, що я можу занурити вас у гіпноз, розібратися, в чому проблема, і зрозуміти, що з вами все-таки відбувається», – запропонував я їй. Вона відповіла: «Звичайно, робіть усе, що вважаєте за потрібне». Вона вже майже зневірилася. Я занурив її в транс.

Транс – це такий стан, коли ви повністю розслаблюєтеся, завдяки чому можна дістатися глибинних рівнів свідомості. При слові “транс”, люди, як правило, починають відчувати страх. Але це слово означає лише зміну стану свідомості. Наприклад, ви ведете машину, і в голові рояться різні думки, які не мають зв’язку з кермом, і раптом ви розумієте, що проїхали вже 50 миль і забули повернути, куди треба. Підсвідомість тільки вступає у володіння і веде вас, тоді як свідомість прямує кудись ще, розмірковуючи про те, про це. Так можна пояснити цей змінений стан. Коли ви дивитеся телевізор, ви також перебуваєте в зміненому стані. Є багато різноманітних станів. Я думаю, що пояснивши механіку, позбавлю вас страхів перед цими забавними словами «гіпноз» і «транс». Все це виглядає зовсім не так, як думають ті, хто не мав такого досвіду. Але про це поговоримо трохи згодом.

[…]

У момент смерті душа залишає грубе тіло, залишаючись у тонкому, разом з болем і стражданнями, поганими чи добрими переживаннями в повній байдужості до всіх уподобань. Остаточно заплутавшись, жива істота переносить свої ідеї з одного тіла до іншого так само, як вітер переносить запахи.

[…]

Ви дивилися фільм «Привид»? (ремствування в аудиторії) Хороший фільм, чи не так? (Сміх). Проте це справді так і відбувається. Ямадути, опис яких наведено у священних писаннях Індії, звідки я беру всю цю інформацію, виривають нечестиву душу з тіла в момент смерті за допомогою тонких мотузок розуму, охоплюючи руки та шию. Не завжди відбувається так, як стверджує християнська ідея, що ви потрапляєте або вгору, або вниз. Сенс полягає в тому, що кожна душа має шанс вирватися з матеріального світу і повернутися назад у духовну реальність.

[…]

До речі, родимі плями і великі знаки на тілі – все це відлуння наших минулих життів, коли ми помирали якоюсь певною смертю.

Я просив її зробити кілька глибоких вдихів і позбутися всього перерахованого мною негативу. «Я прошу тебе залишити те, що ти точно не можеш взяти із собою, у своє наступне народження або в будь-яке інше місце, куди б ти не прямувала – цей шок». Я грав у бога, як це часом робить кожен із нас. І вона вилікувалась від розсіяного склерозу, вона знову могла керувати своїм тілом! Зараз, не безпідставно, ви можете засумніватися, чи це справді був розсіяний склероз? Може, це було не зцілення, а лише тимчасове ослаблення хвороби чи ще щось. […]. Може це був і не розсіяний склероз, я навів цей випадок як приклад, щоб дати вам якесь уявлення про цей процес. Якщо вам вдасться позбавитися страху, який на підсвідомому рівні залишився у вас, ви вже зараз зможете змінити своє життя і відрізати шляхи до появи нових страхів.

Страх потонути.

Багато людей відчувають страх перед водою. Часто ви виявляєте, що в минулому житті така людина потонула. Отримати відповідний доказ можна так. Потрібно відправити його в останнє минуле життя та ще раз швидко провести його через цей період часу. Перебуваючи в стані гіпнозу, ви можете покінчити з цим за кілька секунд. “Один, два, три, і все”, тому що ви можете наказувати своєму розуму. «Я зараз швидко проведу вас через цей період: раз, два і три – клацання пальцями – і все йде раз і назавжди. Потрібно пережити цей час ще раз. Це щось на кшталт катарсису чи абреакції. А потім страх утопитись зникає назавжди, тільки треба ще навчитися плавати.

Людина, яка керувала б Богом.

Ще одна коротенька історія. […]. Першого ж вечора один хлопець схопився зі свого місця і заявив: «Та це ж старо, як світ!». […]. Тоді я попросив його підійти до мене.

Я занурив його в транс, а він ні в що таке взагалі не вірив. Я відправив його в минуле життя, коли він був вікарієм […]. Я звернувся до нього як до священнослужителя. Його аж розпирало від гордості,… він був гірший за мене. Низьким голосом він сказав: «Я – такий і такий священик». Я відповів: «Чудово. Тепер, отче, я, звичайно, розумію, це за межами вашої області, але все ж, чи чули ви коли-небудь про реінкарнацію чи теорію переселення душі?» Вікарій: “Так, чув”. Приблизно 200 людей, судячи з реакції, явно були заінтриговані – що він скаже далі. “І що ви про це думаєте?” – Запитав я. Вікарій (голосно): “Повна туфта!” (Сміх). І я відповів: «Добре, добре…»

Потім я провів його через момент смерті, який показав, як тенденція мислення з наших минулих життів якимось неймовірним чином переходить у теперішнє життя. Так само, як сказано в «Бхагавад-гіті» (цитує санскритом): «Жива істота переносить свої ідеї з одного життя в інше, подібно до того, як повітря переносить запахи».

У своєму попередньому житті йому дуже подобалося наказувати сільським жителям. Всі приходили до нього за порадою, і він любив допомагати людям, але цілком ясно, що Бог для нього був на другому плані. Він був королем і діячем. Очевидно, наприкінці свого життя у нього виникло безліч проблем… ви знаєте когось в аудиторії, хто вірить у Бога, ви можете волати до Нього, щось робити, але іноді виникає таке відчуття, що це ми чинимо Йому ласку своїми діями.

Такий був і цей хлопець. Йому дуже подобалося керувати і в кінці свого життя, через те, що він любив повелівати, а не просив свого Шефа виконувати ці функції, знемог під вагою проблем, що навалилися на нього, але він же сам цього хотів.  Так ось у наступному житті він став пастухом. Я не знаю, чи можете бачити, як досі на тонкому плані йому хочеться показати свою значущість… Ось самі подивіться!, але ніхто з його послушників не реагує на нього (сміх).

Ось так це працює.

Загалом, я провів його через ту смерть і ще через кілька смертей, поки він не опинився у своєму нинішньому житті. Він зазнав справжнього потрясіння.

Спалена на багатті.

Іншим разом я занурив публіку в легкий транс. Там була одна дівчина. Щоразу, коли я брав мікрофон, вона починала посміхатися, і так протягом усього вечора. І тут несподівано вона підходить до мене і каже: Все моє тіло горить! Я відразу подумав, що тут щось не так, і попросив її сісти і заспокоїтися. Як тільки я занурив її в глибший транс, у її голові відразу ж виникла виразна картина – вона побачила себе прив’язану до стовпа і огорнуту вогнем. Разом нам вдалося позбутися цієї картини  раз і назавжди, а потім вона сказала: «Сьогодні ввечері я приїхала, щоб помилуватися, як ви зазнаєте фіаско, оскільки я ні в що це не вірила».

Я був вівцею!

А ось ще один цікавий факт. Розкажу вам цю історію чисто для роздумів та обговорень. Я – Харе Крішна. Завдяки всьому тому, що трапилося зі мною за всі ці роки, я почав вивчати «Бхагавад-гіту», яка довела правдивість своїх тверджень прямо в моїй клініці. Ми – суворі вегетаріанці і віримо, що душа переселяється у різні форми життя. Тварини такі самі душі, як і люди. Я раніше думав, що вони душі і ми душі, але ці двоє ніколи не зустрінуться. Однак Гіта стверджує, що при неправильному використанні людської форми життя душа може впасти в нижчі види. Я ж тоді думав: НІКОЛИ! ЦЬОГО НЕ МОЖЕ БУТИ НІКОЛИ!

Я був надто гордий, щоб прийняти це. Але останні 10 років я занурював людей у ​​регресії, не прочитавши «Бхагавад-гіту». Іноді хтось говорив: «я – собака» або «я – кішка», а я відповідав: «Та ні, як таке може бути, а може це…» Такий стан речей зовсім не вписувався в моє розуміння. Може, сьогодні ввечері ви побачите себе в якійсь нижчій формі життя. Не бійтеся … це нормально (сміх).

Якщо хочете, ми весь вечір можемо присвятити цю тему. Нам не доведеться занурюватися в транс. У мене є мільйони історій (сміх) і, якщо ви не хочете випробувати це на власному досвіді, я природно не наполягатиму. Мені однаково. Найбільше задоволення мені приносить спілкування з усіма вами. І зараз я вам розповім справді цікаву та чудову історію.

Якось до моєї крамниці приїхали двоє: чоловік і жінка. […]. Увійшовши, вони сказали: «Ви нам дуже допомогли, чи не могли б ви подивитися нашого сина? Він не захотів приїхати з нами сюди, бо дуже нервував». Я поцікавився, у чому його проблема. Вони відповіли: «Він не їсть м’яса». Так це ж чудово! У чому проблема? (Сміх.) Вони сказали: «У тому, що він їсть “Milkyway”, білий хліб, цукрову вату, бо всі ці продукти ніби зроблені із сухих інгредієнтів». Вони додали, що водили його і до психіатрів, і до психоаналітиків, піддавали гіпнозу — усе марно. «Ви можете йому допомогти?» Я відповів: «Навряд чи, але мені хотілося б із ним зустрітися». І ми вирушили до них додому. Перш ніж хлопчик увійшов до мене, його батько дещо сказав: «Не знаю, чи це стосується справи, але […], він зізнався, що це Бог сказав йому не їсти м’яса». «Бог! Нічого собі!» Він запитав: «Ви що, вірите в ЦЕ?» Я відповів: «У цьому однозначно є певний сенс!»

Коли хлопчик увійшов до мене, я запитав: “Ти казав, що Бог наказав тобі не їсти м’ясо?” Він відповів (незговірливо), діти не дуже зговірливі: “Ні”. Він справді був незговірливим малюком (сміх), бо вже зустрічався з численними фахівцями, які його не розуміли. Та й я поставив справді дурне питання, я маю на увазі, що навряд чи хто може згадати, […]? Я вибачився. Батько глянув на нього і сказав: «[…], синку, ти ж говорив…» Я спробував його трохи зачарувати.

Зрештою, я занурив його в транс і допоміг йому опинитися в часі, […], я продовжував: «Вирушай у той час, коли ти почув цей голос». І він забелькотів як маленька дитина (таким безневинним голоском). «Я лежу у своєму ліжечку…» Я продовжував: «Дуже добре». “Я заснув”. “Добре, і все-таки продовжуй підтримувати контакт зі мною”. Він відповів: “Добре”, і “заснув”: “Я чую його голос”. Його батько з матір’ю сіли на край стільців, у хвилюванні чекаючи, що ж буде потім (сміх).

“Не турбуйтеся, все добре, все гаразд”, – звернувся я до них. Потім його голос змінився, і він заговорив: “Я говоритиму з тобою як людина”. Я попросив його продовжувати. І тоді він заговорив іншим голосом: “[…], Я хочу тобі щось сказати. Дбаючи про тебе, Я вважаю, що тобі не слід їсти м’яса. Я не хочу, щоб ти пропонував його Мені. Але вибір тобі належить зробити самому». Я запитав: «Хто це?»

Дитина: Це Бог! (Сміх).

Я запитав: «Ти можеш Його бачити?». Дитина сказала: «Я знаю точно, що Він – Бог». “Добре, – сказав я, – дуже добре, велике спасибі”. Я нічого не говорив йому про перевтілення, але інтуїтивно, а також завдяки моєму досвіду і деякій проникливості, я вже знав всю передісторію і те, що сталося.

Я не сказав йому: “Повертайся назад, у своє минуле життя, там точно щось сталося”.  Навпаки, я сказав: «[…].». Це все, що я сказав, і т.ч. помістив його у минуле життя.

[…]

[…]. Я знову звернувся до нього: «Послухай, насправді ти можеш їсти найрізноманітніші продукти, і немає потреби їсти м’ясо. І це чудово». Адже раніше він думав так: нічого не можна чіпати, бо це може бути м’ясо. Інших варіантів не було. Коли він прийшов до тями, його батьки виглядали так, ніби вони хочуть негайно викинути мене за двері. Хлопчик сів і звернувся до батьків: «Я все зрозумів! … Потрібно зробити те й те, а потім ось це … оооо!» Він насправді зрозумів, як треба жити.

Дорогоцінне існування.

Цього вечора я збираюся присвятити розмові про надзвичайно важливу відповідальність, що лежить на всіх нас, – бути людиною. Виявитись у людському тілі зовсім не просто. Є школи думки, де кажуть, “перевтілення … так нісенітниця це все, займайтеся своїми справами. А потім ви отримаєте інше тіло … це нормально отримати нове тіло …”. Але насправді – це серйозне питання. Для того, щоб опинитися в людському тілі, жителі райських планет вишиковуються в чергу … є планети, розташовані вище і нижче нашої. (Сміх). Але людська форма життя на такій планеті, як Земля, – найважливіша з усіх інших. Завдяки їй ви можете і повинні, зробити потужний стрибок звідси прямо в духовний світ.

[…]

Вибачте, якщо я когось засмутив, але ви все одно повинні подумати над моїми словами. Якщо ви не згодні… добре… Я знаю, що іноді багато говорю, але я впевнений у тому, що роблю. Є питання?

Овече питання.

Я прочитав десь, що якщо людина не робить гріховних вчинків, вона стає Богом. Чи можемо ми взагалі вчинити гріх у тілі вівці? (сміх)

Ні, не можете. Щойно ви спускаєтеся еволюційними сходами, ви змушені залишатися там, доки Володарі Долі не дозволять вам піднятися. Потрапивши в тіло тварини, ви повільно проходите через різні форми життя. Це відбувається зовсім не через скоєний гріх. Прив’язаність може змусити вас народитися в нижчій формі життя.

Якось я занурив у транс […]. Вона згадала, як була служницею в одному багатому будинку. Заради міського життя вона залишила своє село. Незабаром вона зненавиділа міське життя, але оскільки вона постійно зайнята обслуговуванням, то прожила там до кінця своїх днів. […] вона померла на горищі цього будинку в повному розчаруванні від життя. У передсмертний час я запитав її, про що ж вона думала? Вона відповіла: «Я думала про тих прекрасних чорних коней, яких бачила, коли була ще дитиною». Тоді я відправив її в наступне життя, де вона виявилася чорним конем. У «Бхагавад-гіті» йдеться: «про що жива істота думає в момент смерті, туди вона і вирушає.» Вона не була грішницею, вона лише прив’язалася до коней.

Був ще в мене один хлопець, якого все дістало. […]. Йому зовсім не хотілося бути серед людей, він просто хотів утекти. Я підвів його до моменту смерті, а він у той момент літав над полями, думаючи: «хіба це не прекрасно, а яке чудове дерево росте там, само по собі, і ніщо його не турбує», і рааааз, і він опиняється в молодому деревці, що росте поруч.

Вегетаріанство – це теж гріх?

Душа знаходиться у кожній формі життя. Ви маєте право заявити… добре, але як же тоді вегетаріанство: ви теж когось убиваєте. Це теж гріх, але ж вам треба якось підтримувати життя в тілі. Краще вже в такий спосіб.

[…]

Чи маємо зв’язки з певними душами?

Безперечно. Як ви знаєте, зустрічаючи людей, ви відразу розумієте, подобаються вони вам чи ні, і ви практично знаєте, що вони скажуть. Це люди, яких ви знали раніше. Є ще процес, який я можу вам продемонструвати. Я показую якусь людину… «Чи знаю я цю людину?» “Що він робив, його життя, в якому контексті ви спілкувалися?” Я можу і це зробити, тільки знадобиться більше часу.

Чи можна розбити душу?

Душа невидима, і її не можна ні розбити, ні розколоти, ні спалити. Дехто каже: «це ж рідна вам душа». Насправді, згідно з Ведами, маю сказати, начебто так і є, і мені хотілося б вважати деяких людей рідними мені душами. Але немає такого поняття як «рідня душа», це помилка, заснована на ваших уподобаннях, і як ви вібруєте, коли вона вібрує (показує). Ах, кохання моє! (сміх)

Але насправді такі відчуття ґрунтуються на тонких, але дуже сильних емоціях, які виходять від вас обох. Проте, рідна душа, згідно з Ведами, це не означає «будь зі мною і терпи мене в будь-якому випадку», рідна душа – це Він(Бог). Він і тільки Він може зробити так, що ваше волосся стане дибки … Але двоє дуже прив’язаних один до одного людей, наприклад, чоловік і дружина, живуть один для одного і вмирають теж один для одного.

Пам’ятаю, одного разу я проводив сеанси гіпнозу у своїй клініці. У мене був такий ось чоловік, […]. Вони були так сильно прив’язані один до одного, що вже сам вигляд цього чоловіка завдавав сильного серцевого болю. Я ще сказав йому: “Не переживайте, все утвориться.” […] він помер, тому що його серце не змогло винести розлуки. […].

Якщо ми всі віримо у перевтілення душі, що зупиняє нас від самогубства?

Гмм, не кажіть мені, що захочете зробити це потім. Людська форма життя – це безцінний дар. Можливо, вам так не здасться, особливо коли доводиться вчитися в університеті, що буквально зводить з розуму. Сьогодні ввечері я намагатимусь допомогти вам у навчанні, провівши особливий сеанс гіпнозу.

[…]

Згідно з Ведичними писаннями, жива істота потрапляє в матеріальний світ, вважаючи, що може бути в центрі всесвіту замість Бога. Ось Бог і каже: «Ну, добре, оскільки Я люблю тебе без жодних причин…», як заблудлого сина «то, значить, і ти можеш без жодних причин йти, куди забажаєш!» І жива істота вирушає в матеріальні світи, яким наказано народження, смерть, старість та хвороби, чого немає у духовному світі.

Душі вирушають у матеріальний світ і потрапляють під вплив матеріальної природи, деградуючи спочатку в тілах напівбогів, обростаючи прихильностями. Так вони і продовжують падати, поки раптом не виявляють себе в цьому університеті, думаючи ааааааах, от косячок б (сміх). Ну ви знаєте, як це буває. Ми кажемо: “Немає ніякого Бога! Хто зробив зі мною цей жарт, я не просив, щоб мене народили там…». Ось так все і відбувається. У країні живе, скажімо, 50 мільйонів чоловік, і там же 500 мільйонів привидів.

Проблема в тому, що люди не розуміють, що вони не тіло і мають вічну природу, вважаючи, що можуть просто заснути, і все закінчиться. Але ж ні! Тонке тіло виходить, дивиться і думає: “О, ні! Я ж все ще тут, ах, гаразд, не заважало б чогось випити. Але, ні! Я не можу!” Той хлопець знову хотів мати те, що мав та робити те, що робив? Але він не може. У нього все ще залишається безліч бажань, тому що бажання тіла були дуже сильними, а він нічого так і не отримав. Загалом привиди не можуть пити, займатися сексом, всього того, що робили раніше, перебуваючи в тілі. І що вони роблять? Вони тиняються навколо тих людей, хто любить робити ці речі.

Ті, хто любить займатися подібними речами, послаблюють власні аури. Життя – “секс – драгс – рок-н-рол” – сильно послаблює астральне тіло. Тоді астральне тіло починає руйнуватися, особливо довкола голови під час вживання наркотику. Ті, хто вмирають від наркотиків, все ще схильні говорити «треба якось закріпитися» або щось таке. Ось, наприклад, вони бачать дівчину і стриб (показує, як примара входить у чиюсь голову), а потім вона починає думати «та ні, я ж жити без цього не зможу. Та не слухай ти цих церковників чи що цей Джаядєв упарює. Хтось сказав, що це для тебе погано. Давай, давай, ти не можеш жити без цього». І дівчина бере самокрутку, а примари отримують своє і думають «фантастика!».  Ось що відбувається з нами протягом усього часу.

А скільки історій про так зване «відвідування». Все це відбувається. Скажу більше, чим частіше ви використовуєте людське тіло не за призначенням, тим більше руйнується ваше астральне тіло.

Моя дочка бачить ауру. Протягом останніх кількох років, у нас вдома проводяться спеціальні програми зі співом Харе Крішна Мантри. Якось до нас прийшов один хлопець, такий симпатичний на вигляд. Він сів. Моя донька затягла мене до іншої кімнати і сказала: «Цей хлопець, таке витворяє! Він багато палить, і його аура сильно потріскалася навколо його голови. На ньому сидить 7 або 8 духів, і всі від нього підживлюються. Я підійшов до нього, щоб поговорити: Ти покурюєш травку? “Ні, ні”, – відповів він. Ми трохи поспілкувалися, і коли він уже збирався йти, спитав: «А до чого ви поставили мені це питання?» Я відповів: «Чесно кажучи, моя дочка бачить аури, вона сказала мені, що у тебе на борту 7 або 8 непроханих гостей і всі хочуть (сміх) покурити (сміх посилюється). Ідучи, він сказав: «І де ж я курю, на вашу думку?». Моя дочка підійшла і сказала: «[…]». Він пішов: «Чорт! Що за люди, ці кришнаїти!

Те, що я намагаюся сказати, хоч як жартівливо я це подаю, — досить серйозна річ.

Явище привиду, що курить.

[…] До мене прийшла жінка, яка хотіла кинути курити. Ця ситуація справді продемонструвала, як у цьому чудовому матеріальному світі все розгалужено. Так ось, вона звернулася до мене з проханням допомогти їй кинути палити. Взагалі-то, я можу допомогти людині кинути палити, але, якщо чесно, роблю я це всього два заходи. З нею я бився вже вп’яте, а вона все поверталася зі словами: «Лікування не допомогло мені до кінця позбутися звички». Я подумав, що діється? Вона поринає в транс, і нічого не змінюється.

Швидше за все я входив у контакт тільки з «частиною» – можливо, щось подібне я спробую зробити з деякими з вас сьогодні ввечері, – увійти в контакт із тією «частиною», яка знає про вас більше, ніж ви підозрюєте. І я запитав: «Чи можете ви мені розповісти щось згаяне з уваги?» І ось ця «частина» сказала: «Так, так, так». Тоді я запитав, чи є ще жива істота, яка не дає моїй пацієнтці кинути палити. У відповідь: «Так, так, так». Тоді я подумав і запитав мою пацієнтку: “Ваша мама померла?”, у відповідь: “А, ця стара корова”.

“Вона курить?”

«Безперервно!»

Тоді я попросив її зачекати на хвилинку.

І я запитав цю істоту:

“Це МАМА?”

І воно відповіло:

“Дааааа!”

Навіть якщо ви вмираєте, все одно вам захочеться зачепитися за якогось молодого родича. Ви хочете жити в тому ж будинку – “о, моя донечко, о мій синку”, – ну ви мене розумієте. «Ну, це ж мій будинок … а ну-но забирайтеся звідси, якщо ви жити не можете без рок-енд-ролу!»  Але це більше не їхній будинок. Часто душа прагнутиме того, кого любила і кого дбала.

Ось і мати цієї жінки постійно була з нею чи на ній, щоразу змушуючи взяти її ще одну цигарку, роблячи її бажання курити просто нестерпним. Я звернувся до неї: «Добре, у Бога вірите? Вона: “Взагалі-то не дуже”. Тут вона була неосвіченою жінкою і в іншому світі залишилася такою ж.

Ваші звички не змінюються, коли ви вмираєте. Ви залишаєтесь зі своїми звичками. «Мамо, – сказав я, – не могли б ви зробити для мене одну послугу. Ви схожі на п’явку, тому я хочу зробити з вами і з вашою невгамовною незадоволеністю щось чудове». Я справді став до неї добиратися – мама почала сильно сердитись. «Хіба ви, робите добре, правильно робите зі своєю власною дочкою, уподібнившись до п’явки!?» Мої слова частково вразили її, і вона стала трохи нахабніти. Я продовжував: «Самі посудіть, у вас є власне місце у всесвіті, ви можете вирушити куди-небудь, у краще місце. Вам точно є місце. Але тут вам точно не місце. Вам слід піти».

Через деякий час мені вдалося переконати її: «Самі поміркуйте, ви нічого не втратите, якщо прийміть імена Бога. Ось я став Харе Крішна. «Харе» означає те й те, «Крішна» означає те й те, «Рама» означає те й те. Я оспівуватиму Святі Імена, і зовсім не наполягаю, щоб ви повторювали. Якщо я вчиню так, ангели прийдуть на допомогу і допоможуть вам змінити вашу нинішню ситуацію. Якщо ви так зробите, ви будете дуже гарною мамою, якщо ви не хочете, щоб вас просто викинули звідси. Хто знає, скільки ви ще зможете просидіти тут без розуміння, хто ви насправді і куди підете потім». Вона подумала, і я почав оспівувати Святі Імена, змусивши її робити те саме через її дочку. А потім прийшли ангели та забрали її. Дочка була здивована, сказавши: «Я бачила все це на власні очі!»

Це не було першим випадком, коли я робив таке. Я не є класичним відданим Богу. Я відчуваю страх. Все це я зробив чисто експериментально, що не завжди правильно. Але я мав тверду віру, і все вийшло. І наступний і наступний тиждень вона не доторкнулася до жодної сигарети. Вона казала: «Я так чудово почуваюся, ніби з мене впав якийсь вантаж!»

Є багато різноманітних способів працювати з вашими життями. Стільки прихованих сил навколо вас — як добрих, так і не зовсім. Відповідно до своїх учинків і свідомості ви притягуєте певні види живих істот. Якби ви тільки могли уявити, яка велика невидима нам робота, сповнена любові, проводиться з нами. І все це для того, щоб піднятися на вищий рівень. Ось уже 20 років я не їм м’яса. Щойно я все зрозумів, то відразу сказав собі: «Я більше не збираюся бути частиною цих страждань», — і з цим було покінчено раз і назавжди. Знання не прийдуть до вас, доки ви не готові їх прийняти. Думаю, навряд чи тут знайдуться люди, які вбили хоча б одну тварину, але маленьких дітей виховують, кажучи, що «Макдональдс» росте на деревах. Вони нічого цього не знають, а лише бачать готовий продукт, зовсім не схожий на м’ясо. Але більшості з нас м’ясо зовсім не потрібне. У два-три роки матусі кажуть нам, запихаючи їжу: «Ну давай, давай, їж, це ж корисно, давай, ковтай. Треба, треба…» І ось це вже стає частиною вашого життя, і ви не можете без цього жити. Це справді стає необхідністю. Тож більшість фактично невинні.

Питання м’ясоїдіння.

Скажімо, ви їсте м’ясо досить довго і раптом налаштовуєтеся проти ідеї м’ясоїдіння. Але вам постійно хочеться їсти м’ясо. Чи можна від цього захворіти?

З вами вже було таке, чи не так? Ви чудове духовне створення, але ви поки що про це не знаєте. Ви боретеся проти цього, тому що така реальність, адже ви обумовлені. «О Боже, я маю спробувати і зробити це”, тому що тисячі годин вашого дитинства, продовжують твердити вам: «Це корисно».

Прийшов якось до мене один хлопець… тов, це довга історія, але так чи інакше. Ця історія почалася, […]… мені довелося пройти всі роки його госпіталізації, щоб хоч якось змінити його життя, тому що на рівні підсвідомості його хвороба була дуже занедбана. І навіть якщо ви змінили її першопричину, все одно її паростки доходять і до теперішнього часу.

[…]. Там мешкає одна дівчина. […]. Я почав розпитувати її про дитячі роки. Вона сказала: “Щойно я почала розуміти, що таке реальне життя, – всі ці подвійні стандарти, – я не могла цього більше виносити і не хотіла цього бачити”. Вона навіть використовувала такі слова: “Я не хотіла бачити все це”. І так згодом її зір став слабшати. Вона почала купувати нові окуляри доти, доки не придбала ці захисні щити.

Я займаюся рефлексологією, смішно право, але ваші стопи можуть справді відчувати, де проблема. Я роблю це дуже швидко, і людина одразу розуміє, де ховається проблема. Наприклад, це печінка чи нирки. Як тільки ви відчуваєте мій точний дотик до стопи, ви відразу все розумієте.

Коли я тільки почав вивчати терапію, я відвідував місця на кшталт клубів, круглих столів і т.д. Я знав там усіх чоловіків. Усі вони були твердими, впертими. Не дуже їм хотілося робити те, що я пропонував, бо вони були справжніми циніками та великими матеріалістами. Я увійшов туди… Самі уявіть: «Ммм, цей блок говорить про те… перепрошую… загалом він говорить нам про те… усе це видно зі стоп!» Усі просто реготали.

І ось я запропонував: “Чи є тут хтось, кого щось турбує, але чого він не може бачити? Тоді мені не вдасться вдати, що я щось у вас виявив.” […]. А треба було, щоб він робив все швидше, інакше всі просто втратять інтерес, почнуть більше пити тощо.

Я швидко виявив дві проблеми. Одна – це його ліве яєчко… Інша проблема – це лобова частка великого мозку. Я запитав у нього дозволу озвучити на публіці мої досить цікаві припущення. Я не хотів говорити йому про те, що виявив. Мені хотілося спочатку оголосити діагноз усім, а потім він скаже, чи правий я чи ні. Тепер мені належало, як це заведено говорити, викласти карти на стіл і попрацювати.

Я оголосив: «У вас не все гаразд із лівим яєчком…» Усі відреагували: «Ваааа!» (Зображує сміх). Хвилин 10 минуло, поки вони нарешті вгамувалися. Я запитав: Ви закінчили? Вони дивилися на парубка. “Це правда, у мене атрофія лівого яєчка.” Я продовжив: «І ще я виявив (вони явно були здивовані) атрофія означає, що цей орган більше не росте. Я не знаю точно, що це, але у вас щось не так із лобовою часткою великого мозку». І він відповів: “Так і є, у мене епілепсія лобової частки великого мозку”.

Повернемося до тієї дівчини. Я перевірив її стопи, подивився на реакцію очей – ні болю, ні чого. З її очима було все гаразд! Усі проблеми перебували у свідомості. Все наче напало на цю милу чутливу дівчину, що злякалася світу. Вона не змогла винести людського лицемірства, це було надто для неї.

Інші питання.

Чи можете ви гіпнотизувати тварин?

Особисто я – ні. Я гіпнотизував зайчика, коли був дитиною, але цього, як ви розумієте недостатньо. Ви просто кладете його на спину і дивіться у його очі. Знаєте, як це зачаровує! Ви відчуваєте себе Богом! (Сміх).

Чому м’ясоїдні тварини їдять м’ясо?

Мені часто ставило це питання. Дехто каже, що їм навіть не подобається їсти м’ясо, але їм доводиться, тому що вони запрограмовані матеріальною енергією є м’ясо. Інші вважають, що їм до вподоби. Декому справді не подобається вбивати, але вони змушені робити це, оскільки такий закон, інакше вони не виживуть. Таке тіло вони отримали, доводиться з цим зважати. То вже вас запрограмували.

Як Моцарт. Зовсім не він складав свою музику. Так було вирішено нагорі. Вона вже була написана, а його запрограмували на її отримання. І як він її отримував? Минуле життя. Ми проробили одну регресію нещодавно, мені дуже хотілося знати, чому він її отримував. Він поклонявся напівбогу. Завдяки поклонінню напівбогам деякі індуси дуже багаті, тому що вони дійсно знають, як робити гроші…, вони наполегливо працюють також… і азіати. Вони багато чого знають про поклоніння напівбогам, яке приносить вам матеріальне благо. Але ви отримуєте лише матеріальні пільги, але не духовні. Я нічого не маю проти індусів (сміх) та інших хлопців. Поклоніння напівбогам дає Вам багатство як у цьому житті, так і в наступному.

Ви можете загіпнотизувати когось так, щоб зламати бар’єр підсвідомості, чи дати легкий доступ до тонких енергій?

Я можу це зробити, але тільки по секрету. Я не став би рекомендувати робити це. Я сказав одного хлопця, що він зможе побачити тонку енергію. […]. Цей хлопець фантастично поринув у транс. Спробую розповісти вам. Він мав товсті лінзи в окулярах. Я занурив його в глибокий транс і відправив його, коли йому не потрібні були окуляри. Попросив його щось прочитати. Я звернувся до нього: «Я навчатиму тебе бачити тонку енергію.» Він відповів: «Так, я не вірю в все це». Я сказав: “Добре, подивися знову на все через свої окуляри”. І він погодився. Я занурив його в дуже глибокий транс. Він зміг побачити тонку енергію. Коли він розплющив очі, він почав вигукувати: «Ааах!» Він мало не кричав: «Повірити не можу… СВІТЛО, ангели… Приголомшливо!» Він не хотів, щоб його запрограмували […].

Але гіпноз призначений для того, щоб змінити одну так звану дійсність на іншу. Зрештою — усе ілюзія. Жив у минулому столітті в Індії один великий святий Бхакті Винод Тхакур. Він сказав: «У цьому світі є лише дві речі: Душа та Бог. Більше нічого. Все інше – лише фантасмагорія. Нічого. […]».

Експеримент.

Перш ніж розпочати, я не хочу, щоб хтось із вас робив те, що вважає неправильним. Ті, кому не хочеться робити те, що я пропоную, просто сидіть та спостерігайте за нами, залишайтеся з нами та насолоджуйтесь. Потерпіть до кінця, якщо зможете.

Ті ж із вас, кому хочеться зробити цей експеримент, зможуть чути і залишатися зі мною на зв’язку, йти за мною. І навіть якщо ви заснете, ви все одно чутимете мене. І жоден з вас не зазнає того, чого він не хотів би випробовувати. Зрозумійте мене правильно. Якщо навіть вам доведеться зіткнутися з чимось не зовсім приємним, ви перебуватимете в стані спостерігача, ніби стоячи осторонь, начебто це відбувається не з вами. Всі постійно чутимуть мій голос, зможуть увійти в транс і вийти з нього.

Ну що ж … розслабтеся і уявіть себе на власному пляжі … якщо хтось прийде, постукає у двері або якщо буде якийсь інший шум, – вас це зовсім не потурбує, тому що ви занурюєтеся в дуже глибоке розслаблення.

Спочатку ви просто розслабляєтеся, виявляючи себе на власному пляжі, де ростуть пальми, сподіваюся, ви не проти пляжу та пальм. А також непогано б розслабитися, тому що ця процедура надихне вас на складання іспитів і продовження навчання, а потім ви відправитеся через це життя в минуле. Комусь зовсім не хочеться цього робити, швидше за все через те, що вам потрібно робити це зі мною віч-на-віч, або час ще не настав, або ж я не та людина.  Але хтось обов’язково знайде собі щось важливе. Багато хто з вас подумає: «Треба ж, все це відбувається зі мною! Я ж знаю, що в Бруннельському університеті, і цей тип переді мною маячить. Я почуваюся як ніколи бадьоро, але я бачу ще щось». Не треба турбуватися, ви в легкому трансі, але ви можете бачити і відчувати досить багато.

Касета зупиняється. Джаядєв радить усім вирушити або в сумний, або в щасливий час і в момент смерті. (Джаядєв просить добровольців з аудиторії піддати себе експерименту регресії)

Після експерименту.

– – – 1 – – –

Студент. Коли ви попросили вирушити у сумний час, побачив хрест. Коли ви сказали смерть, я був на тому хресті і міг дивитися звідти вниз.
Джаядєв. Фактично ви ніби піднялися вгору і змогли побачити все, що відбувається. Я правильно говорю?
С. Так
Д. Цікаво, чи не так… Якщо я попрошу вас «не могли б ви це зробити зараз, тобто. уявити», зробити це було б досить важко, хіба не так – дивитися на себе звідкись зверху з чудовою перспективою. Чи були щасливі часи того життя?
С. Ні, взагалі-то.
Д. Те життя не було щасливим. Багато людей жили нещасливо, особливо у ті дні. Я забув спитати, чи у вас виникло якесь ім’я?
С. Ні
Д. Взагалі, трохи незвично, як якесь ім’я з тріском з’являється в думках.  Можливо, ми зробимо щось із Вами пізніше… з вашого дозволу. Подумайте про це, гаразд?

Джаядєв шукає поглядом когось із аудиторії, хто вже вийшов із трансу.

З вами все гаразд? З вами буде все гаразд. Чи не хочете нам щось розповісти? Добре. У вас були сильні почуття? Дуже сильні.

Добре. Якщо виникли якісь проблеми, і ви захочете поговорити зі мною про це наодинці, я спробую зробити щось для вас, щоб остаточно позбутися цієї проблеми.

– – – 2 – – –

Джаядєв. А що з вами відбувалося? Ви гаразд? Можете щось розповісти?
Студент. Так. Все було дуже дивно. Я впевнена, що була монахинею! Я не могла збагнути, як це сталося. Я спала на підлозі. Я точно знаю, що це була сіра підлога, і стіни були сірими. А потім, коли ви сказали озирнутися, я побачила звичну для мене обстановку і якісь речі.
Д. Чи був час сумним для вас.
С. Хтось помер
Д. А як щодо щасливого часу?
С. Ми спостерігали, як танцюють люди, швидше за все, це було в селі.
Д. Вас здивувало те, що ви бачили себе у такій якості. Як ви вважаєте, чи були ви останньою людиною, яку бачили?
С. Ні
Д. Вам сподобалося життя? (сміх)
С. Ні
Д. Ви здивувалися, що це сталося з вами?

(Люди вказують на тих, хто все ще перебуває в трансі. Джаядєв шукає очима, щоб переконатися, чи всі вийшли з трансу).

Трохи глибше.

Студент. (Фиркає)
Джаядєв. Нічого особливого. Все гаразд. Повертайтеся назад … Коли я дорахую до 10, ви опинитеся в лоні матері. Не бійтеся опинитися у приємному розслабленому стані у материнському лоні. 10, 9, ви у материнському лоні, 8, 7, ви зменшуєтеся ще більше. Що ви відчуваєте?
Я взагалі нічого не відчуваю.
Д. Ви перебуваєте у проміжному часі між народженнями, ви ніби плаваєте. Ви продовжуєте розслаблятися дедалі більше.
(Регресія продовжується)
Д. Як тільки я клацну пальцями, ви зможете вийти з тіла та побачити себе тим, ким були (клацає). Щось можете сказати?
С. Навколо темно.
Д. Ви можете бачити лише чорне. Добре… А що спадає на думку, в якому ви тілі, ви бачите себе у воді?
Це не тіло.
Д. Добре. Так, що ви дійсно думаєте, ким ви були, що за свідомість занурює вас у води та змушує бути у них?
С. Не знаю
Д. Ви почуваєтеся подібно до духу?
С. Не знаю
Д. Гаразд. Ви гаразд? […]. Вирушайте в тіло… вирушайте в той щасливий час… […]. Подивіться своє тіло, на руки. Ви бачите свої руки?
С. Здається, я бачу… чотири… дві чи три особи.
Д. Так. Ви хтось із цих людей… Як тільки я клацну пальцями, ви побачите, хто ви з цих людей (клацають)…[…]
С. Думаю… Я – дитина, яка ліворуч… біля джерела біля гори.
Д. Ви наблизитесь до моменту смерті, коли я клацну пальцями. Ви не злякаєтесь.
(Студентові важко дихати)
Д. Як ви вмираєте? Пройдіть це. Ви потонули… Як тільки я дорахую до трьох, ви знову розплющите очі і опинитеся тут.
(людина все ще відчуває труднощі з диханням)
Д. Ви звільнитеся від цього болю і не будете більше страждати. Раз, входите в […], два, три (клацання), нехай шок піде. Вам буде добре. Утримайте своє дихання та заспокойтеся. Усі. Вам краще, у вас немає цього почуття. Ви повернулися і знову з нами.

Жахливо, чи не так? Цей університет переповнений страшилками (сміх). Смішно, сьогодні у нас було 4 людини, які померли воістину жахливою смертю. Мені хотілося б, щоб ви залишилися до кінця для більшої вірності.

Ви були маленькою дитиною біля гори разом із батьками чи іншими людьми. Там справді було так чорно, коли ви відчували труднощі з диханням?

Насправді це говорить про те, що ви втратили свою фізичну свідомість після потоплення. Гадаю, це не дуже приємні відчуття. Виглядає не дуже.

Заключні міркування.

Сенс у тому, що все потрібно робити терапевтичним методом чи взагалі ніяк. Бог із ним із показом. Хоча я і приїхав для того, щоб довести вам дещо, але якщо у когось є проблеми, то мені насамперед цікаво допомогти тому, хто має проблему, а решта може йти додому.

Саме так і відбувається. Я можу відвідувати різні місця, і проблем ніколи не виникає, а одного вечора… як сьогодні у нас було 4 або навіть 5 справді важких минулих життів, з якими треба попрацювати одразу. Саме тому гіпноз небезпечний. Люди як би прилипають до сидінь тощо. це велика відповідальність – працювати у такому напрямку. Чесно кажучи, я не думаю, що комусь стане гірше після сьогоднішнього вечора. Фактично, у тих, з ким я вже зробив сеанс гіпнозу, склалося розуміння того, що вони люблять це тіло, і що вони дух і душа.

Дещо я відчуваю себе винним, що багатьом людям довелося так багато пережити сьогодні ввечері. Однак це залишає незмивний відбиток у нашій свідомості. Це життя – особливе. На неї потрібно дивитися з особливою увагою. Мені хотілося б зробити подібне з великою кількістю людей (180). Іноді у вас буває один чи два випадки, як сьогодні ввечері. Але деякі нічого не говорять і йдуть зі своєю проблемою.

В результаті виходить таке. Людина жахливо кашляє і чхає, і продовжує мучитися від цього, але, схоже, це його, як би не турбує. Але насправді потрібний тиждень, щоб повністю одужати.

Я приїхав сюди, щоб продемонструвати регресії, але це не слід робити абияк.

[…]

Дякую.